“Хороші дівчатка потрапляють у рай, погані – в історію…”
Власне, Слоньовська й написала історію про одну таку дівчинку – Ольгу Понятовську👧🏻. У дечому наївну, принципову, дотепну, сміливу і дуже кмітливу.
Назва роману взята із однойменної картини Пікассо🎨. Його дівчинка стала прообразом Ольдзі, яка з усіх сил старалася балансувати на величезній кулі – Землі🌍.
Ці історії курйозні й кумедні, але головне – життєві. Манера оповіді настільки легка, що я поглинала книгу сторінка за сторінкою. Авторку, звісно, деколи й заносило трохи наперед, але так навіть якось цікавіше було.
Оля ще з дитинства вирізнялася непростою вдачею, була ще тою дзиґою. Але з кожною наступною історією вона набуває досвіду, стає дорослішою. Її життя багатогранне й насичене. Мабуть, чимало з цих історій були насправді, бо це неабияк відчувається.
Якби ж Ольдзя тільки знала, до чого приведе її життя з часу її першої витівки, скільки всього її чекає…
Слоньовська гарно й щиро зобразила відносини дівчинки з батьками, однолітками, вчителями й просто різними людьми. Яскраво й правдиво змальовано й радянський час, в який і відбуваються всі події.
Але у цих історіях, без сумніву, є своя мораль для читача. Вони руйнують будь-які вікові обмеження – тут є чому повчитися і дітям, і дорослим.
Гарна книжка. Однозначно, варта своєї нагороди – Гран-прі “Коронацї слова-2012”!)
9/10
yuliya283 